Обираючи чим шліфувати, в першу чергу слід розуміти, що лише правильно підібравши абразивний матеріал шліфувальних кругів відповідно до мети застосування ви зможете досягти необхідного результату максимально швидко та економно. Дана стаття розповість вам як правильно обрати самозачіпні шліфувальні круги на липучці, щоб не переводити їх пачками, коли можна обійтися штучками.
Всі ми знаємо що таке липучка – текстильна застібка, що діє по принципу реп’яха. Запатентована в 1955 році, сьогодні вона поширена у всьому світі. Суть проста – мініатюрні гачечки з одного боку зачіпляються за волокна войлоку з іншого. Можливість швидко міняти відпрацьовані листки наждачки не пройшла поза увагою виробників шліфувальних інструментів. Самозачіпні шліфувальні круги на липучці виготовляють з різних видів шліфшкурки, підклеєної знизу войлоком, який і служить для фіксації на гачечках опорного диска електроінструменту.
Самозачіпні шліфувальні круги на липучці використовуються для шліфування різноманітними видами електроінструменту. Сьогодні можна зустріти шліфувальні інструменти різних виробників призначені для використання з самозачіпними шліфувальними листами найрізноманітніших форм та розмірів, проте найбільш поширені саме круглі самозачіпні листи, які фіксуються на спеціальних опорних дисках.
Підбираючи абразивний матеріал для шліфування в першу чергу слід визначитися з міцністю його основи. Матеріал повинен бути достатньо міцним, щоб не рватися під час шліфування. В той же час, чим міцніша основа шліфувальних кругів чи листів, тим дорожчий цей матеріал. Абразивні вироби на паперовій основі дешевші, ніж листи з тим самим абразивним зерном на тканинній основі. Самозачіпні шліфувальні круги на липучці, як правило, виготовляють на паперовій основі, і для більшості задач це цілком виправдано – немає потреби переплачувати за міцнішу тканинну основу для абразивного інструменту призначеного шліфувати плоскі поверхні сухим способом. Проте не завжди – до прикладу для обробки гострих кромок чи скажімо мокрого шліфування іноді виникає потреба в міцних листах з тканини або з волоконних абразивних матеріалів. Саме тому важливо розуміти що саме і яким способом ви плануєте шліфувати та враховувати це при виборі.
Наступним критерієм якості шліфувальних кругів та листів абразиву на самозачіпній основі, є якість липучки та міцність її кріплення – адже неякісна липучка не буде довго триматися на опорному диску, а погано приклеєна самозачіпна основа дешевої липучки просто не витримає термічного навантаження та відклеється від абразивної частини матеріалу.
Для шліфувальних кругів на липучці дуже важливе правильне зберігання – дуже часто при покупці самозачіпних листочків вроздріб на ринку або в магазині ви можете спостерігати вигнуті та покручені абразивні кружки, що якраз свідчить про їх неправильне зберігання. Липучка може відставати, адже вигнуті кружки мають гірше зчеплення з основою.
Взагалі слід знати, що шліфувальний абразивний папір – надзвичайно гігроскопічний матеріал. Він швидко набирає вологу з повітря і це одразу дається взнаки на результатах шліфування. Його не варто купувати на десять років наперед. Під впливом вологи страждає як міцність приклейки самозачіпної основи, так і міцність кріплення зерен абразивного матеріалу.
На зчеплення з основою впливає також і правильність підбору форми шліфувального круга. Наприклад, досить поширеною є ситуація, коли до опорного диска без отворів для відсмоктування пилюки чіпляють кружки з отворами. При цьому іноді навіть можна почути аргументацію – мовляв це навіть краще, адже пилюка видаляється з контактної зони шліфування і її потім можна витрясти з заглибин. Для першого зачіпленого листочка це справді матиме сенс. А для десятого? Як пилюка, що налипне на диску вплине на міцність зчеплення листочків з опорним диском, і взагалі на його ресурс роботи? Для того, хто нехтує правильним підбором отворів, опорні диски також швидко стають розхідним матеріалом.
Одним з головних чинників, які впливають на результат шліфування є особливості робочої частини абразиву – власне самого абразивного зерна. Вибір тут зовсім не обмежується його розмірами. Важливими є також його характеристики міцності, особливості зносу при стиранні, різні види насипки абразивного зерна та спеціальні добавки у зв’язці.
Надзвичайно важливо правильно підібрати вид насипки (розсіювання) абразивного зерна на матеріалі. Якщо проміжки між зернами абразиву заб’ються продуктами шліфування деревини, шліфувальний матеріал просто перестане шліфувати, незважаючи на те, що зерно абразиву ще на місці і могло б далі працювати. Тому для дерева та пластмаси найкращим вибором буде відкрита насипка з покриттям шліфувального матеріалу абразивним зерном на 50-60%, адже тоді більші проміжки між зернами абразиву дозволять відходам шліфування краще видалятися, а не забивати наждачку. Самозачіпні шліфувальні круги на липучці для твердих сплавів повинні мати закритий вид насипки абразиву, коли вся площа шліфувального матеріалу на 100 відсотків вкрита абразивним зерном, адже чим більше абразивного зерна на матеріалі, тим повільніше воно сідає (стирається) і більше роботи зробить. Саме тому для твердих металів іноді використовуються насипки з агломератами абразивних зерен для ще довшої роботи шліфматеріалу. Для кольорових металів обирають проміжний напіввідкритий вид насипок з покриттям зерном шліфматеріалу на 70-80%.
Для шліфування дерева найчастіше використовують самозачіпні шліфувальні круги на липучці з оксидом алюмінія (електрокорундом) та карбідом кремнія. Для скла – використовують тільки карбід кремнія. Електрокорунд можна також використовувати і для сталі, проте при шліфуванні металів значно більше роботи зробить цирконієвий або керамічний електрокорунд, зерна яких є твердішими та при стиранні самозаточуються.
Абразивне зерно під час роботи повинне стиратися до кінця. Не висипатися, а саме стиратися. Тільки тоді шліфувальний матеріал зробить максимум роботи. В міцності кріплення зерен абразиву полягає одна з основних відмінностей якісних абразивних матеріалів від неякісних. Також спеціальні добавки у зв’язці, що утримує зерно на шліфувальному матеріалі можуть надати йому особливих характеристик. І це не лише міцність фіксації зерна: наприклад, для уникнення термічної зміни кольору при обробці нержавіючої сталі у зв’язку додають спеціальні охолоджуючі добавки, які від тертя випаровуються та за рахунок цього охолоджують контактну зону шліфування, а для обробки лакованих поверхонь шліфувальні листочки можуть бути вкриті стеаратом, щоб запобігти налипанню відходів шліфування.